Прощавай початкова школа
Сценарій свята
Стрічай, Україно,
Чарівне суцвіття
Дітей своїх рідних у школі
Сміливо веди їх у тисячоліття
У щасті, з любов’ю до волі!
Вчитель: Доброго дня, дорогі наші батьки, шановні наші гості! Ми раді вітати вас у цій залі.
Сьогодні у нас найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо наші діти подорослішали, мріють навчатися далі, працювати, творити й жити. А найсумніший – бо вони прощаються із затишним куточком, в якому раділи й сумували, плакали й сміялися всі чотири роки.
Але сьогодні свято і давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а згадаємо всі чотири роки нашого навчання так, щоб вони залишились у пам’яті.
Учитель: Діти, згадайте, хто покликав вас перший раз на урок?
Діти: Шкільний дзвінок!
(дзвенить дзвоник)
Учитель: Пам’ятаєте, якими несміливими неумійками ви зайшли за вчителькою у шкільні двері? Як одержували свої перші бали? А сьогодні він дзвенить для вас у четвертому класі востаннє. Вітає вас із закінченням початкової школи.
( Дзвенить дзвоник)
Ми пригадаєм той дзвінок веселий,
що продзвенів нам перший раз,
коли ввійшли ми з квітами у школу
у свій найкращий перший клас.
Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Коли дали нам зошит з олівцями
й за парти посадили перший раз.
У дівчаток – бантики пишні,
І портфельчики в руках.
Губки – наче спілі вишні,
і цікавість у очах.
Хлопчики усі – швиденькі
І рухливі , і меткі,
Ми були такі маленькі,
А от виросли які!
Щоразу в класі,
нас усіх вчителька вітала
щоранку в класі
нас усіх радо зустрічала
Пісня «Вчителька моя»
Учитель: Всі діти намагались навчатись якомога краще. Не один зошит списали за чотири роки навчання! А як важко було починати, як не слухались букви! Пригадайте!
Виручайте палички,
Наші виручалочки.
Всі ставайте у рядки,
Мов стрункі солдатики!
За поля не вибігать,
Спини прямо всім тримать!
Чому ж не привчаєтесь?
Важко так навчаєтесь?
Чом стоїте, як попало?
Знову нам за вас дісталось.
Та не знає наш учитель,
І не знає наша мама,
Як нам важко так зробити,
Щоб ви всі стояли прямо.
Такі муки ми терпіли,
Доки букв писать не вміли.
А тепер пройшли роки -
Все запишем залюбки!
Не забудемо перший підручник,
не забудемо дружний наш клас.
Бо переходимо ми в 5-й,
і ви порадійте за нас.
Учитель: Увага, а зараз останній день у початковій школі. Ми пропонуємо вашій увазі фрагменти уроків і веселі перерви, без яких неможливе навчання в школі. Отже наші уроки:
(Дзвенить дзвінок. Дитина, яка розповідає вірш про урок читання, відриває пелюстку з ромашки, яка прикріплена до дошки, і читає назву уроку)
Урок читання
Мій друже й супутнику,
Книго моя,
Завжди на дозвіллі,
Де ти – там і я.
Ми добре з тобою
Проводимо час,
Чудова розмова
Триває у нас.
Учитель: Зараз перевіримо, як діти і батьки засвоїли цей предмет. Хто знає відповідь на запитання, підносить руку. За правильну відповідь одержує 12.
1. Завжди можу стати у пригоді,
Моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
«Мовчить, а сто дурнів навчить»
(Книжка)
2. А відгадайте – но: що я таке?
Всі хочуть, як народиться дитина,
Щоб я було красиве і дзвінке,
Бо носить все життя мене людина.
(Ім’я )
3. Без чого не можна написати вірш?(Без рими)
4. Хто автор рядків: «Поснуло все, тільки дівчата та соловейко не затих» (Т.Г. Шевченко)
5. Про кого говориться у цих рядках: «Після невдалої спроби стати музикантом, він вирішив стати художником. Він прийшов до Тюбика і попросив у нього фарби і пензлика» (Незнайка)
(лунає дзвінок)
Учитель: Урок читання закінчений, а зараз музична перерва.
Частівки
Ось послухайте подружки
Що ми вам розкажемо.
Проспіваємо частівки
І себе покажемо.
Математика моя,
Ох ти і зараза,
Через тебе вчора я
Плакала три рази!
Читання таке складне,
Хоч читати й треба,
Я сиджу ні -«бе» , ні –«ме»
В нім нема потреби!
На уроці фізкультури
Бігали сто метрів,
Заморились, наче бігли
Триста кілометрів!
В школу булочки везуть
Мами грошей не дають.
Підемо ми до малят
Настріляєм грошенят.
Вам частівки проспівали,
Бачите, ми - вищий клас!
А тепер, щоб пам’ятали ,
Протанцюємо для вас!
(Лунає дзвоник на урок)
Урок математики
Ти визнана давно
Главою всіх наук-
Потрібна нам ти завжди,
Скрізь і всюди.
Без математики ми нині,
Як без рук.
Учитель: А зараз ми побачимо, як учні знають цю потрібну науку.
1. Що не має, ні початку, ні кінця? (Коло)
2. На дорогу від дому, до школи учень витрачає стільки ж часу, як і на дорогу від дому до магазину. Про що це свідчить? (Відстані однакові)
3. О другій годині дня у Києві йшов дощ. Чи можна чекати сонячну погоду вдень через десять годин?
(Ні, тому що буде 12 годин ночі)
4. Що більше 1 година 17 хвилин чи 77 хвилин. (Однаково)
5. Скільки в 1 кілограмі грамів? (1000г.)
(Лунає дзвоник на перерву.)
Вчитель: Артеме!
Ти і сьогодні запізнився в школу!
Невже тобі не може тато будильника придбати?
Учень: Будильник в мене є!
Та що я з ним зроблю?
Він дзвонить ще тоді,
коли я міцно сплю!
Скрутне положення.
Ксюшо, скільки 7 на 7?
Та, здається, 47.
Ну, а 8 на 4?
Небагато - 44.
А пізніше, у спортзалі
Ксюша подругам сказала:
- В нас скрутне положення,
Бо таблиці множення
Наша вчителька не знає,
Кожен день мене питає.
Не все так просто (сценка).
- Зоряно, будемо дружити?
Буду твій портфель носити,
І додому проводжати,
І від хлопців захищати!
- Добре, згода.
-То на здачу
Дай, перепишу задачу.
(Дзвоник на урок)
Українська мова.
Мова рідна моя, ти як сонце ясне!
Бо слова твої серце уміють зігріти.
Приголубити, втішити можеш одна.
Мово, рідна! Ну як нам тебе не любити?
Ти весела і ніжна, неначе весна!
Учитель: А тепер дайте відповіді на питання з української мови.
1. З однієї ми родини, від Андрія до Ярини
Як по одному, самі, ми буваємо німі,
Хоч і маєм різні назви, добре знаєте всіх нас ви.
Певним станемо рядком – заговоримо ладком.
Ми - писемності основа. А без нас – ніхто ні слова. (Букви)
2. Злита з хвостиком ця крапка,
Невеличка, власне лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься? (Кома)
3. Як написати слово робота п’ятьма літерами? (Праця)
4. Поставте слово «ножиці» в однині. (В однині не вживається)
5. Що таке дієслово?
(Лунає дзвоник на перерву)
Смішинки - веселинки
Знаннями хлопці поділіться!
Не знаю, скільки треба «ен»
Писать в іменнику «рушниця».
Ех, ти! Порожня в тебе голова!
Одне – якщо це одностволка,
А як двостволка – значить два.
Вчитель: Як на твою думку, Сашо, «штани» - в однині чи в множині?
Учень: Я так думаю, що верхня частина на них – однина, а нижня множина.
Вчитель: Костику, чому ж ти знову не поставив знаки розділові?
Учень: Ставив! Як ви зошит брали, то вони тоді, можливо, десь повипадали!
Учитель: Як часто ми починали нове життя і говорили самі собі: « Все, завтра почну нове життя, почну краще вчитися, гарнесенько виконаю вправу з української мови і задачу з математики сам розв’яжу. А читати буду кожного дня. І от тоді буду вчитися на відмінно!»
Інсценізація «Нове життя»
Автор: Вчора Вітя так промовив:
- З мене досить, от вам слово:
«Я почну нове життя!»
Автор: Аркуш взяв і олівець
Сів і пише по порядку.
- В сім встаю, роблю зарядку,
чищу зуби, мию шию,
неодмінно вуха мию.
Потім – кухня. Там сніданок.
Всім готую сам без мами,
Потім мию, підмітаю,
І до школи поспішаю.
Автор: Ще у плані – пунктів з двадцять,
Та не варто зупиняться –
Чому? – мене питаєте. Все просто,
Бо знову мама миє посуд,
Підмітає і готує. А Вітько?
Вітько не чує.
Він у ліжку й досі спить,
А над ліжком план висить!
(Лунає дзвоник на урок.)
Урок природознавства.
Вам у походи ходити
І мандрувати, любі діти.
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблині радіти,
В полі, у лісі, над яром –
Квіти, дерева і трави…
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.
Учитель: А зараз покажіть своїм батькам, чого навчилися на природознавстві.
Отже, слухайте запитання.
1. Кругла куля не проста, голуба, велика.
Без будинків там міста, без води там ріки.
Без людей і без землі і шляхи , і гори,
І моря, і взагалі - всі земні простори.
(Глобус)
2. Як станеш на просторі ти ,
Скажи, що це за диво:
І видно край, але дійти
До нього неможливо?
(Горизонт)
3. Як називається найвища гора Карпат? (Говерла)
4. У всіх він є, ось подивись –
Старе, мале і юне.
Та кепсько, коли хтось кудись
Його без діла суне. (Ніс)
5. Які гори розташовані на території України?
6. Сонце це планета, зірка чи супутник? ( Зірка)
(Лунає дзвоник на перерву)
Вчитель: Ну що, стомилися? Але не хвилюйтеся, адже це були ваші останні уроки у початковій школі. А попереду вас чекають цікаві…
(Усі разом) КАНІКУЛИ!
Пісня «Канікули»
Учитель: погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлася тривога.
Бо попереду ще стільки випробувань! Батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами!
Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!
Прийміть наш букет
Із шани й любові
Вклоняємось низько і дякуєм щиро
За ласку і ніжність
За мудрість і віру.
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла.
Ви ж нас як пташенят в гнізді , зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в душах наших сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали і лічили.
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто.
Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво,
Красивими і молодими!
Ми любим вас, кохані тата й мами,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Учитель: А зараз ми нагороджуємо медалями наших мам, за добросовісну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі. За відчайдушне терпіння, наснагу, витрачене здоров’я. Адже ваші мами весь час допомагали вам, своїм дітям, у навчанні. За це їм присвоюємо звання «Феї мудрості і терпіння»
Низький уклін і вам, дорогі наші татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не забуваємо й щиро любимо і чекаємо вашої підтримки, мудрої поради, допомоги. Сьогодні ми хочемо нагородити вас за все, що ви зробили для нас, почесними медалями «Королі витримки і терпіння»
(Вручення медалей)
Учитель: Як же час проліта непомітно –
Наші діти так швидко ростуть
Ніби тільки прийшли до школи,
А вже у 5 клас ідуть.
Перша вчителька! Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим,
Любов була щира, гаряча,
Зігрівала сердечко усім.
Учителько найперша, рідна
Ну як тобі не дякувать в цей час,
За те, що розум, щедрість, вміння, -
Все віддавала ти для нас.
Ой, нема де правди діти.
Було всяке серед нас.
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.
Та такого не було,
Щоб робив це хтось на зло,
Б о усі ми повсякчас
(разом)
Дуже, дуже любим вас!
Пісня «Вчительська доля»
Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде п’ятий клас!
Школа наша початкова,
Прощавай, бувай здорова.
Нових діточок стрічай
Та й про нас не забувай.
Прощавайте, вчителі,
наші любі, дорогі.
Довго з нами ви трудились,
Набідкались, нажурились, -
За те вдячна дітвора.
Всім бажаєм вам добра!
Пісня «Прощавай, початкова школо!»
Учитель: На жаль завершується наше свято і наближається час розставання. Я хочу вручити вам дипломи про закінчення початкової школи.
(Вручення дипломів)
Учитель: Любі діти, на прощання –
Мої сердечні побажання.
Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається,
Хай щастить вам, діти, всюди!
Хай ростуть з вас гарні люди!
|
